Чудового погожого дня, 26 вересня 2014 року, в рамках спільного проекту «Культура +» галереї «Аrka», телеканалу «Культура» та Національного музею медицини України відкрилася виставка художника Олександра Юрченка «Вандри». Серед полотен представлені пленерні пейзажі та «фігуративні» полотна. Слоган виставки – «Вандри по-українськи!» Організатором виставки є галерея «Аrka» та її незмінний керівник і гостинний господар – Руслан Руно. А незмінними медійними партнерами заходів галереї «Arka» є, зокрема, телеканал «Культура» та Імідж-центр Університету «Україна».

«Життя Дениса Онищука – це типова доля особистості, яка з волі суспільно-політичних подій опинилася поза межами рідної землі, але не дала себе розчинити в морі чужинецьких культур і традицій, ревно оберігаючи пам’ять про свій рід». Значна частина життєвого шляху Дениса Онищука – це педагогічна діяльність, тому в книзі вміщено багато роздумів над роллю освіти в житті людини.

Спогад як погляд: біографічні обрії Дениса Онищука

Онищук Д.І. Спомини / Онищук Д.І. – Чернівці: Букрек, 2013. – 492 с.: іл..

Сьогодні, 1 жовтня, у Львові відкрилася виставка "Торкаючись - бачу", яка дає можливість незрячим "побачити" портрети кінчиками пальців.

Відкриття відбулося у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького. Це унікальний проект для всієї України. Львів став першим містом, в якому такий експеримент презентується.

«Не слова» – назва благодійного творчого вечора від талановитої і неординарної Оксани Радушинської, який відбувся 2 жовтня у приміщенні обласного академічного театру ляльок «Дивень» (місто Хмельницький). Чому така назва – запитаєте ви? А тому, що то справді були не слова, а емоції, відчуття, спорідненість душ, свято. І це добре. Тому що нам усім сьогодні дуже потрібно хоча б трошки такого теплого свята.

Прекрасна зала театру, професійні ведучі (Віктор Шайда та Оксана Радушинська), чудові артисти, співаки, композитори (Марія Ясіновська, Світлана Мирвода, Маркіян Свято, Людмила Врода, гурт 2+3, Артем Ромасюков, Богдана Ясінська, Олег Круторогий, Іван Пустовий, Наталія Крилішина).

Днями в Івано-Франківській школі № 26 відбулася презентація "Жадібних ведмежат" Віталії Савченко. 

Захід називався "Урок в бібліотеці",  де другокласники знайомилися з творчістю авторки. 

- Дітки були неймовірно активними, співали, танцювали, читали мої дитячі віршики, - розповідає письменниця, - деякі дорослі також, ну і звісно була вистава-казка. До казочки "Жадібні ведмежата" сценарій написала моя дорога колега по перу, бібліотекар за фахом і просто чудова жінка Лариса Омельченко. 

Показ колекції унікальних вишиванок Оксани Караванської, який відбувся в Українському Національному Музеї в Чикаго, викликав у Місті вітрів нечуваний ажіотаж. Побачити Vyshyvanka Couture by Karavanska на фенш-бенкет прийшло близько чотирьохсот гостей.

Оксана Караванська, колекції якої завжди інспіровані, народжені та пронизані Україною, створивши новий бренд Vyshyvanka Couture by Karavanska, вирішила відродити вартісність та значимість української вишиванки.

Нещодавно ми опублікували в «Деснянській правді» матеріал «Оаза високої культури і духовності», в якому в. о. директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Наталія Коцюбинська розповіла про підготовку до святкування 150-ліття з дня народження Великого Сонцепоклонника, видатного українського письменника, котрий тривалий час жив і працював на Придесенні, створивши тут свої найкращі твори, які увійшли до скарбниці світової класики. В цьому інтерв’ю, відповідаючи на моє запитання, пані Наталія сказала, що її чоловік, Ігор Коцюбинський, директор музею, захищає нині нашу Незалежність на Сході України, в Донбасі. 

Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал» в рамках благодійного проекту АРСЕНАЛ ДОБРИХ СПРАВ Запрошує долучитися до акції, ініційованої пані Мариною Порошенко «З ТЕПЛОМ У СЕРЦІ»

Шановні друзі!

Вчора у м. Миколаєвіна Львівщині відбулася творча зустріч між авторками писемного слова і жителями, на яку запросила пані Люба Хомчак, відома на теренах Львівської області, як книжна панянка, котра вперше провела літературну толоку у маловідомому Миколаєві для людей Півдня та Сходу. Зрештою, я теж тоді вперше відкрила для себе "цементний регіон", як дуже правильно обрану місцину для книжкової толоки. Чому "цементний"? Тому що у Миколаєві є відомий на всю Україну цементний завод.