Сьогодні люди настільки звикли до гаджетів, що не всі знають про друковані засоби інформації і те, що вони й нині є, і що їх можна передплатити. Саме про це й поговорили з директором «Видавничого дому «Українська культура», журналістом, краєзнавцем, письменником Євгеном Букетом.
– Євгене, у чому, на Ваш погляд, причини такого стану речей?
– Друковані засоби масової інформації і справді в останні кілька десятиліть поступилися місцем у інформаційному просторі прямоефірним телебаченню та інтернету, які майже миттєво транслюють інформацію з місця подій споживачеві. Проте друковані ЗМІ продовжують виконувати аналітичну і систематизаційну функції – фільтрувати, узагальнювати і підсумовувати інформаційний потік. Адже в наш час людям досить складно розібратися в новинах звідусіль, до того ж в інтернеті циркулює багато фейків, які запускаються з метою посіяти паніку, зневіру, розгубленість. Інформацію потрібно аналізувати і коментувати, пояснювати, розкладати «по поличках». Тому в світі останнім часом зважають на точку зору професійних журналістів, представників давно відомих ЗМІ з авторитетними журналістськими школами. У США і країнах Євросоюзу спостерігаємо тенденцію до зростання тиражів друкованих ЗМІ, їхню підтримку через грантові програми.


Нещодавно Ірина Кравчук, доктор наук з державного управління, під псевдо Ярина Мавка опублікувала свою шосту книгу «Світ, що танцює».
ADA University (Азербайджан) оголосив про проведення всеукраїнського конкурсу есеїстики серед студентів на тему «Українсько-азербайджанські дипломатичні відносини». Конкурс проводиться з 25 жовтня по 25 листопада. Переможець конкурсу отримає запрошення в Баку від ADA University, а ті, хто займуть 2-10 місця, отримають призи.
Уляна Княгинецька, Угорщина

Нещодавно побачила світ антологія сучасної білоруської поезії в перекладах українською, кримськотатарською, литовською, їдиш-білоруською, латиською та польською мовами.
Лауреаткою Нобелівської премії 2020 року з літератури стала американська поетеса Луїза Ґлюк. Про це повідомили на 