Незгасна пам'ять про славетних українців, які поклали своє життя заради вільної та квітучої України, назавжди залишиться у наших серцях та душах.

Громадська організація «Розбудова» пишається побратимами, що увійшли до нескореної Небесної сотні та чий подвиг під час Революції Гідності назавжди червоними літерами вписаний в історію нашої держави. Світла пам'ять про безстрашних хлопців та дівчат має бути увіковічена у книжках та оповідях, задокументована у кінострічках та телехроніках. Лише так наші нащадки зможуть дізнатися про буремні події в центрі Києва та інших міст країни у січні-лютому 2013 року, та які стали одними з найбільш трагічних в сучасній історії нашої держави.

ДЕНЬ СВЯТОГО ЮРІЯ

Історія святкування Дня Святого Юрія

У християнському світі дуже поважають Святого великомученика Георгія (Юрія) і віддають йому шану 6 травня (23 квітня ст. ст.) у день, коли він був страчений у місті Нікомідії за наказом імператора Діоклетіана у 304 році.

У «Житії Святих» святителя Димитрія Ростовського розповідається про Георгія (Юрія), що він був сином багатих і благочестивих батьків із Кападокії*. Його батька стратили за те, що він був християнином. Залишившись вдовою і піклуючись про безпеку маленького Георгія, мати переїхала жити в Палестину. Походила вона з багатої і знатної родини, і саме в Палестині знаходились її родові маєтки. Виростав Георгій у любові та достатку, отримав хорошу освіту. Коли прийшов час, він обрав військову службу. Був він людиною відважною і благочестивою. Незабаром імператор Діоклетіан призначив його комітом** і воєводою. Мати Георгія на той час уже померла, і він залишився спадкоємцем величезного багатства.

Тіна ОВДІЙ,
журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Фото Валерії ЧЕРНЯЄВОЇ

29 квітня 2015 року в Університеті «Україна» відбулося чергове засідання літературної студії «Горлиця». Темою зібрання стала рима та римотворення. Гостем студійців був поет, журналіст, громадський діяч, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2008) Петро ПЕРЕБИЙНІС.

– Читання – це не розвага, а велика робота. – каже Петро Мусійович, який читає і перечитує улюблені книги з олівцем у руках і робить помітки на сторінках. Поділився він також спогадами про те, як став поетом: шкільні вчителі не помічали літературних здібностей Перебийноса-школяра і, окрім п’ятірок у щоденнику, ніяк не відзначали добре написані диктанти і перекази. Все змінилося у сільськогосподарському технікумі, куди Петро Мусійович вступив після школи. Там учителька рекомендувала його до участі в  літературному конкурсі. Петро Перебийніс посів на тому конкурсі перше місце та приз – авторучку (на той час для звичайної людини, селянина) та примірник творів М. Гоголя. Батько поета, Мусій Феодосійович, оглянувши подарунки, а особливо авторучку, сказав: «А може, ти будеш цим писати?» Так і було визначено подальшу долю поета.

«Це – пісня моря, мовчання каменів, шепіт зірок та подих вітру…»

– Мені цікаво подивитися танець живота. Як мужчину, мене це надзвичайно приваблює. Цей танець східний наче зачаровує, заворожує! Це – як Шахерезада з казки про тисячу і одну ніч…

– Я вважаю, що східні танці – дуже еротичні. І, якби я мала час цим займатися, то всі чоловіки були б моїми. Я в цьому впевнена!

Комісія з присудження премії ім. І.Франка визначила переможців конкурсу у 2015 р.

У номінації «література», де присуджується дві премії, це: Василь Тулай за детективно-психологічний роман «Двадцять років причетності» та Олександр Букатюк за поетичну збірку «Мадонна Майдану (очікування Різдва)». 

У галузі «журналістика» премію розділили тележурналістка Світлана Гаєвська та редактор відділу освіти і молоді газети «Галичина» Ольга Мончук.

У розпорядження редакції порталу потрапив список адрес дитячих будинків, шкіл-інтернатів, будинків дитини, дитячих притулків, дитячих будинків сімейного типу України.

Публікуємо його для цілей надання цим закладам благодійної допомоги. 

Буйним травневим квітом, щемкою поезією, передзвоном пісень 28 квітня до Старої Синяви завітало традиційне свято поезії «Старосинявська весна», котре започатковане 20 років тому як гілочка «Романівської весни», яка проводиться на батьківщині М.Рильського. Наше свято з районного давно вже набуло статусу обласного.
У читальній залі центральної районної книгозбірні, у світлиці «Дотик до душі», зібралися поети-літератори району, зокрема, члени районного літоб’єднання «Джерелинка», члени районної літературної студії «Муза Надіквиння», юні початківці та гості Старосинявщини.

Радість нашого ювілею приїхали розділити поет-хмельничани Віталій Міхалевський (член НСПУ, голова Хмельницької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка), наш краянин, поет Володимир Ярчук, драматург і поет Петро Войчишин, поетеса Ніна Васильчук, поет Володимир Білас, а також хмільничани, члени літературно-мистецького клубу «Золота троянда» (Вінниччина).

Слова Галини Фесюк
Музика Галина Мороз
Виконання Галини Дорош
Автор відео Галина Химочка

      «Мені важко зрозуміти для себе, чим є мої вірші – результатом кількахвилинного натхнення чи враження, або ж я їх виношую, як дітей, а потім вони собі з’являються. Я направду не завжди знаю, звідки беруться мої тексти – але дякую Богу, що вони є».

Іванна Стеф’юк (Чернівці)

***

музика з серця…
живи – як живеться,
тільки потихо, потихо лишень.
Бог любить тишу.
на квітах колишніх
все плодоносить. а хочеш вишень?

У Чернігівській центральній бібліотеці імені Михайла Коцюбинського започаткували цікаві творчі імпрези в новому форматі – саме патріотичних зустрічей. Відкрила їх письменниця та бібліотекар Олена Печорна з селища Михайло-Коцюбинське Чернігівського району. Вона – вже відома широкому загалу читачів, адже три її романи побачили світ у популярному видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Молода талановита літераторка – лауреат премій імені Михайла Коцюбинського та Олеся Гончара.