Про літературу як анестезію, магічність (або відсутність такої) у процесі читання автором власних творів і про таємниці душезнавства розповів сучасний український письменник Степан Процюк.
— Творчість як стан: що відчуваєте, пишучи художній текст, і чим для вас є літературна творчість?
— Є письменники, котрі мучаться у процесі творення, інші ж кажуть, що той процес для них — велика радість. Мені ближче формулювання «літературна анестезія»: ніби хтось вприскує наркоз нечутливості свідомості до добра і зла і працює лише підсвідомість. А 90 % нашої психіки — робота підсвідомості. Гадаю, що найкращі сторінки моїх прозових творів були написані з відчуттям запису космічного диктанту.
У списку 1000 найпопулярніших за 2016 рік в українській Вікіпедії статей — 179 стаття про людей, серед них 31 стаття про жінок.
З огляду на те, що близько 90% відвідувань української Вікіпедії здійснюється з території України — можна сміливо говорити, що саме ці жінки викликали в українців найбільшу зацікавленість.
Номер, Стаття, Число переглядів, % з мобільних пристроїв
У День Соборності України Громадський комітет премії ім. Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» назвав її лауреатів 2017 року.
Ними стали:
- у номінації «Політик» – Юрій Шухевич, Герой України, народний депутат України;
- у номінації «За літературну творчість» – Василь Слапчук, відомий український поет,
прозаїк та критик;
19-21 січня у рамках проекту «У фокусі Україна. В кадрі — Буковина» у столичному Будинку кіно відбувся показ кінострічок, а саме:
17 січня в конференц-залі Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка відбувся вечір пам'яті «Колядин, колядин. Світ великий – я один…» до 30-х роковин трагічної загибелі чернігівського поета, художника, фотографа Григорія Хандоги (1932-1987).
Вечір розпочався із запалення свічки та вшанування пам'яті митця хвилиною мовчання.
Одним із направлень роботи бібліотеки є популяризація творчості талановитих митців Чернігівщини.
Художник, поет і фотограф Григорій Хандога належить до тих людей, котрі завжди залишаються вірними собі: своєму обдаруванню, своїй любові і своїм друзям. Митець залишався вірними своїй землі, природі рідній, зв'язок з котрою відчував раніше увесь його рід.
У Києві пропонують створити кілька дитячих майданчиків для дітей з інвалідністю. Ініціаторки проектів - кілька небайдужих мам, що виховують дітей з інвалідністю. Вони навіть об'єдналися і створили благодійний фонд "З теплом у серці". Про самі проекти, про благодійний фонд - у матеріалі Світлани Патри.
Цього року виповнюється 200 років від дня народження поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка. Його ювілей святкується на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради України № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» від 22 грудня 2016 року.
Ще наприкінці 2015 року редакція газети «Культура і життя» ініціювала видання книги перекладів мовами світу одного вірша Михайла Петренка – «Дивлюсь я на небо…» і почала пошук перекладачів.
Протягом 2016 року вагому підтримку проектові надала письменниця Анна Багряна, мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА», Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, учасники довгострокової програми «Ідентифікація Петренків», яку очолює один із нащадків поета Олександр Петренко.
Мене звати Оринка, я ходжу до садочка в старшу групу і вже вмію читати й навіть писати друкованими літерами. І я вірю в Діда Мороза. А мій братик-першокласник – не вірить! Каже, що то сусід, одягнувши кожух і червону шапку, приходив минулого року нас вітати. Брат сказав, що він упізнав його руки. Як можна по руках когось упізнати? Та в Діда Мороза вони можуть бути які завгодно, навіть такі, як у нашого сусіда.
До Нового року залишається зовсім мало часу. Я сиджу біля ялинки й намагаюся не заснути, чекаю, коли Дід Мороз виконає моє бажання. Братик пішов спати, він вважає: якщо я щось і побачу, то лише, як мама або тато покладуть під ялинку пакуночки. То будуть подарунки від них, я знаю. Бо в листі Дідові Морозу я замовила таке, що в пакуночок не поміститься.
У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва впродовж новорічно-різдвяних свят бажаючі могли з насолодою ознайомитися з персональною виставкою "НА КРИЛАХ МРІЙ " невтомної, креативної київської майстрині, члена Національної спілки художників України та Спілки дизайнерів України Галини Дюговської.
До експозиції увійшли як нові, так і створені вже раніше нею твори. Всі вони несуть у собі не тільки особливе авторське світосприйняття, наповнене любов’ю до рідної землі, культури, людей - від прадавніх часів і до наших днів, а й якусь особливу енергетику щирої і світлої жіночої душі.
- Біля кожного з експонатів хочеться затриматися, спинитися і побути наодинці, - ділиться враженнями від побаченого народна артистка України Світлана Мирвода.
Це літературне змагання поетів, започатковане міжнародним літературно-мистецьким журналом "Склянка часу*Zeitglas", відбувалося відповідно темі ліричного віршу "Для чого пишуться вірші"
У визначений термін до редакції журналу "Склянка часу*Zeitglas"надійшло загалом понад 1000 творів сучасних авторів з України та зарубіжжя. До конкурсного розгляду було узято 137.
Твори було оприлюднено у спец-випуску «Вісника конкурсу», на сторінках журналу "Склянка часу*Zeitglas" (№№ 79 та 80) та в альманасі «Скіфія».
Переможцями визнано:
(I-місце)
Малаш Олександра Василівна
*1985 р., с. Гоголів, Київська область.
За твір «Ти ставив наголос – вірші»
Світлані Костюк
Прощалась… Над рідним порогом,
Труна опускалася тричі…
Живемо і ходим під Богом,
До нього йдемó, як покличе.Він добрий, дає й забирає,
І віримо, що справедливо,
До свого вітцíвського раю…
Та все ж сподівались на диво…Життя розірвалось намисто…
Хіба ж нарікала на долю?
Лежала спокійно-врочиста,
І світла… Без муки і болю…
Напередодні 2017 року в святково прикрашеній залі ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківської районної у місті Дніпрі ради разом з солістами ансамблю «Горобинка» зробили «Новорічну подорож навколо світу».
Новорічному концерту передували святкові вітання директора терцентру Н.В. Біневської і заст. директора Ю.О. Александрової, які протягом цього дійства (та інших культурних заходів силами артистів анс. «Горобинка») заряджаються моложавою енергією ветеранів, захоплюються їх оптимізмом і вірою в майбутнє. Присутні почули віршовані рядки щирого привітання директора терцентру: